Колишня посолка України у США Ольга Стефанішина повідомила, що 13 серпня 2026 року необхідну суму застави за неї перерахують її колишні колеги з юридичного бізнесу, з якими вона працювала до призначення в уряд. За словами Стефанішиної, визначена судом сума є непомірною для неї та її родини. Цей епізод привертає увагу до того, як Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглядає справи щодо незаконного збагачення та недостовірного декларування — категорій, що безпосередньо стосуються довіри до публічних посадовців.
Що вирішив ВАКС і позиція прокурорів
6 серпня 2026 року ВАКС призначив експосадовиці заставу у 6 мільйонів гривень. Прокурори наполягали на заставі у понад 15 мільйонів гривень. Захист Стефанішиної подав апеляційну скаргу, яка стосується як виду запобіжного заходу, так і розміру застави. Розгляд апеляції в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду призначено на 19 серпня.
Що інкримінують та передісторія справи
За версією слідства, Стефанішина не вказала у декларації дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренту житла, користування автівкою Mercedes (за даними 24 Каналу — Mercedes-Benz), оплату авіаквитків і лікування матері. Першу підозру вона отримала в жовтні 2019 року у справі НАБУ про тендер на закупівлю послуг у Міністерстві юстиції у 2013 році, де фігурує Олена Лукаш. 3 серпня 2026 року президент Володимир Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла України у США, яку вона обіймала із серпня 2025 року.
Чому справа має суспільне значення
Розгляд справи щодо декларування колишньої посадовці демонструє роботу антикорупційних механізмів: від підозри НАБУ до рішення ВАКС та апеляції. Для читачів це наочний приклад того, як перевіряються статки публічних осіб і які фінансові запобіжники застосовуються судом.
Залишити відповідь